пащекуха
ПАЩЕКУ́ХА, и, ж., розм. Пащекувата жінка, дівчина.
— Мовчать! Прескверна пащекухо! — Юнона злобна порощить (Котл., І, 1952, 245);
Хто там перешіптувався? Галя? Настя? Чи, може, Катя? У-у, пащекухи! Нема їм чого робити… (Жур., Даша, 1961, 6).
Словник української мови (СУМ-11)