Значення в інших словниках
-
пентхаус —
-а, ч. 1》 Особняк, збудований на даху хмарочоса. 2》 Фешенебельна квартира в надбудові на даху будинку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пентхаус —
ПЕНТХА́УС, а, ч. 1. Житлова надбудова на даху хмарочоса. Збудувати пентхаус. 2. Фешенебельна квартира в надбудові на даху будинку. Трьохкімнатна квартира Шатерникової розташована в мансарді, або, як зараз модно говорити, пентхаусі, одного із старих будинків Подолу (з газ.).
Словник української мови у 20 томах