пентхаус

пентха́ус

-а, ч.

1》 Особняк, збудований на даху хмарочоса.

2》 Фешенебельна квартира в надбудові на даху будинку.

Значення в інших словниках

1. пентхаус — пентха́ус іменник чоловічого роду надбудова на даху  Орфографічний словник української мови
2. пентхаус — ПЕНТХА́УС, а, ч. 1. Житлова надбудова на даху хмарочоса. Збудувати пентхаус. 2. Фешенебельна квартира в надбудові на даху будинку. Трьохкімнатна квартира Шатерникової розташована в мансарді, або, як зараз модно говорити, пентхаусі, одного із старих будинків Подолу (з газ.).  Словник української мови у 20 томах