Орфографічний словник української мови

первопричина

первопричи́на

іменник жіночого роду

книжн.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. первопричина — -и, ж. Те саме, що першопричина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. первопричина — ПЕРВОПРИЧИ́НА, и, ж., книжн. Перша, початкова або головна причина чого-небудь. [Гаврило:] Все, що око бачить наше, гетьмане, що відчуваємо ми, родилося все в огні. Вогонь первопричина всіх явищ (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. первопричина — ПРИЧИ́НА (явище, яке зумовлює чи породжує інше явище; протил. наслідок), МОТИ́В, ПРИ́КЛЮЧКА розм., ПО́ШТОВХ розм., ПРУЖИ́НА розм., ПІДКЛА́ДКА розм., ПРИТИ́ЧИНА заст., розм., ПО́БИТ заст., розм., ПРИЧИ́НОК діал., ПРИТО́КА діал., ОСНО́ВА заст.  Словник синонімів української мови
  4. первопричина — ПЕРВОПРИЧИ́НА, и, ж., книжн. Перша, початкова або головна причина чого-небудь. [Гаврило:] Все, що око бачить наше, гетьмане, що відчуваємо ми, родилося все в огні. Вогонь первопричина всіх явищ (Корн.  Словник української мови в 11 томах