Орфографічний словник української мови

переблиск

пере́блиск

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. переблиск — див. блиск  Словник синонімів Вусика
  2. переблиск — -у, ч., поет. Блиск (у 1 знач.), що спалахує в різних місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переблиск — ПЕРЕ́БЛИСК, у, ч., поет. Блиск (у 1 знач.), що спалахує в різних місцях. Поміж листям розлилися Переблиски вогняні (М. Рильський); Я, глянувши в напівзамерзле скло [літака], грізне й барвисте, вгледіла видіння, переблиски вогнів у чорноті внизу (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. переблиск — ПЕРЕ́БЛИСК, у, ч., поет. Блиск (у 1 знач.), що спалахує в різних місцях. Поміж листям розлилися Переблиски вогняні (Рильський, III, 1961, 65); Я, глянувши в напівзамерзле скло [літака], грізне й барвисте, вгледіла видіння, переблиски вогнів у чорноті внизу (Бажан, Політ.., 1964, 10).  Словник української мови в 11 томах