Орфографічний словник української мови

перебріхувати

перебрі́хувати

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. перебріхувати — див. ганьбити; обманювати  Словник синонімів Вусика
  2. перебріхувати — -ую, -уєш, недок., перебрехати, -брешу, -брешеш, док., розм. 1》 перех. і неперех.Передаючи чиї-небудь слова або розповідаючи про щось, перекручувати. || Писати, спотворюючи орфографію або помиляючись. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перебріхувати — ПЕРЕБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕБРЕХА́ТИ, брешу́, бре́шеш, док., розм. 1. кого, що і без дод. Передаючи чиї-небудь слова або розповідаючи про щось, перекручувати. [Шервуд:] Я розкажу вам все ..  Словник української мови у 20 томах
  4. перебріхувати — ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (говорячи, додавати свої міркування, які не відповідають дійсності), ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ (ПРИБІЛЬШАТИ) розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм.; ПРИБРІ́ХУВАТИ розм., ПЕРЕБРІ́ХУВАТИ розм. (свідомо спотворювати істину). — Док.  Словник синонімів української мови
  5. перебріхувати — Перебрі́хувати, -брі́хую, -брі́хуєш; перебреха́ти, -брешу́, -бре́шеш, -бре́шуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перебріхувати — ПЕРЕБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕБРЕХА́ТИ, брешу́, бре́шеш, док., розм. 1. перех. і неперех. Передаючи чиї-небудь слова або розповідаючи про щось, перекручувати. Польські пани.. всіляко перебріхували всі найважливіші події, що відбувалися в СРСР (Нар.  Словник української мови в 11 томах