Орфографічний словник української мови

перебуватися

перебува́тися 1

дієслово недоконаного виду

жити бідно, перебиватися; проводити час

розм.

перебува́тися 2

дієслово недоконаного виду

перевзуватися

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. перебуватися — I -аюся, -аєшся, недок., перебутися, -будуся, -будешся; мин. ч. перебувся, -булася, -булося; мн. перебулися; док., розм. 1》 Жити погано, бідно, обходитися якийсь час, переборюючи нестатки, злидні; перебиватися. 2》 тільки док.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. перебуватися — ПЕРЕБУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕБУ́ТИСЯ, бу́дуся, бу́дешся; мин. ч. перебу́вся, була́ся, ло́ся; мн. перебули́ся; док., розм. 1. Жити погано, бідно, переборюючи нестатки, злидні; перебиватися.  Словник української мови у 20 томах
  3. перебуватися — ПЕРЕБИВА́ТИСЯ на чому, чим і без додатка, розм. (певний час зазнавати матеріальних нестатків, обходитись найнеобхіднішим тощо), ПЕРЕБУВА́ТИСЯ розм., ПРОБИВА́ТИСЯ розм.; ПРОТЯГА́ТИ (ПРОТЯ́ГУВАТИ) розм., ПЕРЕТЯГА́ТИ (ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ) що, через що, як, розм.  Словник синонімів української мови
  4. перебуватися — ПЕРЕБУВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕБУ́ТИСЯ, бу́дуся, бу́дешся; мин. ч. перебу́вся, була́ся, ло́ся; мн. перебули́ся; док., розм. 1. Жити погано, бідно, обходитися якийсь час, переборюючи нестатки, злидні; перебиватися.  Словник української мови в 11 томах