перебуватися
ПЕРЕБУВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕБУ́ТИСЯ, бу́дуся, бу́дешся; мин. ч. перебу́вся, була́ся, ло́ся; мн. перебули́ся; док., розм.
1. Жити погано, бідно, обходитися якийсь час, переборюючи нестатки, злидні; перебиватися.
З останнього борошна спекла [Горпина] дві перепічки, борщу та картоплі зварила. Порається, а сама думає: — Сьогодні так-сяк перебудемося (Гр., І, 1963, 252).
2. тільки док. Минути, пройти (про час, події і т. ін.).
Багато-багато перебулося тих днів, поки .. по місті новина, як стріла, пролетіла: Кармелюк ранений, Кармелюка везуть! (Вовчок, І, 1955, 369);
— Тепер уже все одно, мій сину, тепер уже все минулося й перебулося (Коб., II, 1956, 303).
3. тільки недок., рідко. Проводити час, займаючись, розважаючись чим-небудь.
— Це не мій і не ваш добрий знайомий, а звичайний агент третього відділення, що перебувається доносами на своїх літературних ворогів… (Полт., Повість.., 1960, 457).
ПЕРЕБУВА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕБУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., рідко. Те саме, що перевзува́тися.
Христя собі зійшла на місток і, схилившись на перила, піджидала, поки Кирило перебувається (Мирний, III, 1954, 71);
Перебуйся назад носками (Номис, 1864, № 5471).
Словник української мови (СУМ-11)