передоручати —
-аю, -аєш, недок., передоручити, -учу, -учиш, док., перех. 1》 Доручати іншому виконання того, що повинен був виконати сам. || Доручати, довіряти охорону кого-, чого-небудь, турботи, піклування про когось, щось, догляд за кимось, чимось іншій людині.
Великий тлумачний словник сучасної мови
передоручати —
ПЕРЕДОРУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДОРУЧИ́ТИ, учу́, у́чиш, док., кого, що, кому. 1. Доручати іншому виконання того, що повинен був виконати сам.
Словник української мови у 20 томах
передоручати —
ПЕРЕДОРУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДОРУЧИ́ТИ, учу́, у́чиш, док., перех. 1. Доручати іншому виконання того, що повинен був виконати сам.
Словник української мови в 11 томах