передоручати
передоруча́ти
-аю, -аєш, недок., передоручити, -учу, -учиш, док., перех.
1》 Доручати іншому виконання того, що повинен був виконати сам.
|| Доручати, довіряти охорону кого-, чого-небудь, турботи, піклування про когось, щось, догляд за кимось, чимось іншій людині.
2》 Передавати іншому право дій за дорученням (у 2 знач.), раніше надане самому.
Великий тлумачний словник сучасної української мови