Орфографічний словник української мови

переможник

перемо́жник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. переможник — -а, ч., заст. Переможець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. переможник — ПЕРЕМО́ЖНИК, а, ч., заст. Переможець. – Не ворог він лютий, а щира душа! – Дуб грима ляхам остовпілим. – І вільна Вкраїна тепера пиша Таким переможником смілим (М. Старицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. переможник — ПЕРЕМО́ЖЕЦЬ (той, хто здобув перемогу), ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ поет., ПЕРЕМО́ЖНИК заст.; ТРІУМФА́ТОР (той, хто здобув блискучу перемогу). І злякались печеніги... Крик пішов і залунав, Що вертається з походу Переможець Святослав (О.  Словник синонімів української мови
  4. переможник — Перемо́жець, -мо́жця, -мо́жцеві, -мо́жцю! -мо́жці, -ців і перемо́жник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. переможник — ПЕРЕМО́ЖНИК, а, ч., заст. Переможець. — Не ворог він лютий, а щира душа! — Дуб грима ляхам остовпілим. — І вільна Вкраїна тепера пиша Таким переможником смілим (Стар., Поет. тв.  Словник української мови в 11 томах