переможник —
-а, ч., заст. Переможець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
переможник —
ПЕРЕМО́ЖНИК, а, ч., заст. Переможець. – Не ворог він лютий, а щира душа! – Дуб грима ляхам остовпілим. – І вільна Вкраїна тепера пиша Таким переможником смілим (М. Старицький).
Словник української мови у 20 томах
переможник —
ПЕРЕМО́ЖЕЦЬ (той, хто здобув перемогу), ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ поет., ПЕРЕМО́ЖНИК заст.; ТРІУМФА́ТОР (той, хто здобув блискучу перемогу). І злякались печеніги... Крик пішов і залунав, Що вертається з походу Переможець Святослав (О.
Словник синонімів української мови
переможник —
Перемо́жець, -мо́жця, -мо́жцеві, -мо́жцю! -мо́жці, -ців і перемо́жник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
переможник —
ПЕРЕМО́ЖНИК, а, ч., заст. Переможець. — Не ворог він лютий, а щира душа! — Дуб грима ляхам остовпілим. — І вільна Вкраїна тепера пиша Таким переможником смілим (Стар., Поет. тв.
Словник української мови в 11 томах