Словник української мови у 20 томах

переможник

ПЕРЕМО́ЖНИК, а, ч., заст.

Переможець.

– Не ворог він лютий, а щира душа! – Дуб грима ляхам остовпілим. – І вільна Вкраїна тепера пиша Таким переможником смілим (М. Старицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. переможник — перемо́жник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. переможник — -а, ч., заст. Переможець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переможник — ПЕРЕМО́ЖЕЦЬ (той, хто здобув перемогу), ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ поет., ПЕРЕМО́ЖНИК заст.; ТРІУМФА́ТОР (той, хто здобув блискучу перемогу). І злякались печеніги... Крик пішов і залунав, Що вертається з походу Переможець Святослав (О.  Словник синонімів української мови
  4. переможник — Перемо́жець, -мо́жця, -мо́жцеві, -мо́жцю! -мо́жці, -ців і перемо́жник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. переможник — ПЕРЕМО́ЖНИК, а, ч., заст. Переможець. — Не ворог він лютий, а щира душа! — Дуб грима ляхам остовпілим. — І вільна Вкраїна тепера пиша Таким переможником смілим (Стар., Поет. тв.  Словник української мови в 11 томах