Словник української мови у 20 томах

переможниця

ПЕРЕМО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст.

Жін. до перемо́жник.

[Вернидуб:] Вона в нас, професор, знаменитість, переможниця на спартакіаді. В усіх газетах портрети були (І. Кочерга).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. переможниця — перемо́жниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. переможниця — -і, заст. Жін. до переможник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переможниця — Перемо́жниця, -ці; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. переможниця — ПЕРЕМО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до перемо́жник. Я згоден на все, я нічого не хочу, Не вимагаю нічого собі, Аби тільки ти, моя земле отча, Була переможницею в боротьбі! (Дор., Тобі, народе..  Словник української мови в 11 томах