переможник
ПЕРЕМО́ЖНИК, а, ч., заст.
Переможець.
– Не ворог він лютий, а щира душа! – Дуб грима ляхам остовпілим. – І вільна Вкраїна тепера пиша Таким переможником смілим (М. Старицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переможник — перемо́жник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- переможник — -а, ч., заст. Переможець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переможник — ПЕРЕМО́ЖЕЦЬ (той, хто здобув перемогу), ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ поет., ПЕРЕМО́ЖНИК заст.; ТРІУМФА́ТОР (той, хто здобув блискучу перемогу). І злякались печеніги... Крик пішов і залунав, Що вертається з походу Переможець Святослав (О. Словник синонімів української мови
- переможник — Перемо́жець, -мо́жця, -мо́жцеві, -мо́жцю! -мо́жці, -ців і перемо́жник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- переможник — ПЕРЕМО́ЖНИК, а, ч., заст. Переможець. — Не ворог він лютий, а щира душа! — Дуб грима ляхам остовпілим. — І вільна Вкраїна тепера пиша Таким переможником смілим (Стар., Поет. тв. Словник української мови в 11 томах