Орфографічний словник української мови

перемітувати

перемі́тувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. перемітувати — ПЕРЕМІ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕМІТА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕМЕСТИ́, ету́, ете́ш, док., що. 1. Підмітати ще раз, повторно або заново, по-іншому. Перемітувати двір. 2. Підмітати все або багато чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  2. перемітувати — Перемітувати, -тую, -єш сов. в. переметати, -мечу, -чеш, гл. 1) Перебрасывать, перебросить. МУЕ. III. 44. 2) Охватывать, охватить, обвить вокругъ. В около того... патика перемітує ватаг два рази ремінь. Шух. І. 191. 3) — ба́рву. Измѣнять, измѣнить цвѣтъ.  Словник української мови Грінченка