перемітувати

Перемітувати, -тую, -єш

сов. в. переметати, -мечу, -чеш, гл.

1) Перебрасывать, перебросить. МУЕ. III. 44.

2) Охватывать, охватить, обвить вокругъ. В около того... патика перемітує ватаг два рази ремінь. Шух. І. 191.

3) — ба́рву. Измѣнять, измѣнить цвѣтъ. Буває ласице на зіму перемітує барву. Вх. Зн. 47.

Значення в інших словниках

1. перемітувати — перемі́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перемітувати — ПЕРЕМІ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕМІТА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕМЕСТИ́, ету́, ете́ш, док., що. 1. Підмітати ще раз, повторно або заново, по-іншому. Перемітувати двір. 2. Підмітати все або багато чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах