Орфографічний словник української мови

перепад

пере́пад

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. перепад — [пеирепад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў  Орфоепічний словник української мови
  2. перепад — -у, ч. 1》 Падіння води на місці порога, а також такий поріг. 2》 Східчаста споруда з бетону, залізобетону, каменю, дерева і т. ін., що регулює швидкість руху води у каналі з похилим дном. 3》 спец. Різниця рівнів температур і тисків у місці їх зміни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перепад — ПЕРЕ́ПАД, у, ч. 1. Падіння води на місці порога, а також такий поріг. З часом, коли ріка виробляє своє ложе, вона повільно знижує виступи дна. На місці нерівностей дна утворюються незначні перепади води, які називаються порогами (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. перепад — ПЕРЕ́ПАД, у, ч. 1. Падіння води на місці порога, а також такий поріг. З часом, коли ріка виробляє своє ложе, вона повільно знижує виступи дна. На місці нерівностей дна утворюються незначні перепади води, які називаються порогами (Курс. заг. Геол.  Словник української мови в 11 томах