перепадати —
-ає, недок., перепасти, -аде, док. 1》 перев. недок. Випадати нерівно, з проміжками (про опади). || Траплятися час від часу, зрідка бувати (про природні явища). 2》 кому. Ставати чиєюсь власністю, переходити в чиєсь користування. || розм. Те саме, що діставатися 5).
Великий тлумачний словник сучасної мови
перепадати —
ПЕРЕПАДА́ТИ, а́є, недок., ПЕРЕПА́СТИ, аде́, док. 1. перев. недок. Випадати нерівно, з проміжками (про опади). Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними, а дедалі й сніжок став перепадати (Леся Українка); За кілька днів вітри вивіяли вологу...
Словник української мови у 20 томах
перепадати —
перепада́ти / перепа́сти на горі́хи (на гости́нці) кому і без додатка, безос. Попадати, діставатися від когось за якусь провину. Звісно, найбільше при тих переговорах (сина і дружини) перепадало на горіхи старому Трацькому (І.
Фразеологічний словник української мови
перепадати —
ДІСТАВА́ТИСЯ кому (переходити в чиєсь користування, ставати чиєюсь власністю), ПОПАДА́ТИ, ПОПАДА́ТИСЯ, ПЕРЕПАДА́ТИ, ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, до кого, ВІДХО́ДИТИ від кого до кого, ДОСТАВА́ТИСЯ розм., ПРИХО́ДИТИ розм.
Словник синонімів української мови
перепадати —
ПЕРЕПАДА́ТИ, а́є, недок., ПЕРЕПА́СТИ, аде́, док. 1. перев. недок. Випадати нерівно, з проміжками (про опади). Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними, а дедалі й сніжок став перепадати (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах