Орфографічний словник української мови

перепадати

перепада́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. перепадати — (- опади) випадати, (- воду) падати; (- морози) траплятися, мати місце; (кому) діставатися.  Словник синонімів Караванського
  2. перепадати — -ає, недок., перепасти, -аде, док. 1》 перев. недок. Випадати нерівно, з проміжками (про опади). || Траплятися час від часу, зрідка бувати (про природні явища). 2》 кому. Ставати чиєюсь власністю, переходити в чиєсь користування. || розм. Те саме, що діставатися 5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перепадати — ПЕРЕПАДА́ТИ, а́є, недок., ПЕРЕПА́СТИ, аде́, док. 1. перев. недок. Випадати нерівно, з проміжками (про опади). Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними, а дедалі й сніжок став перепадати (Леся Українка); За кілька днів вітри вивіяли вологу...  Словник української мови у 20 томах
  4. перепадати — перепада́ти / перепа́сти на горі́хи (на гости́нці) кому і без додатка, безос. Попадати, діставатися від когось за якусь провину. Звісно, найбільше при тих переговорах (сина і дружини) перепадало на горіхи старому Трацькому (І.  Фразеологічний словник української мови
  5. перепадати — ДІСТАВА́ТИСЯ кому (переходити в чиєсь користування, ставати чиєюсь власністю), ПОПАДА́ТИ, ПОПАДА́ТИСЯ, ПЕРЕПАДА́ТИ, ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, до кого, ВІДХО́ДИТИ від кого до кого, ДОСТАВА́ТИСЯ розм., ПРИХО́ДИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. перепадати — ПЕРЕПАДА́ТИ, а́є, недок., ПЕРЕПА́СТИ, аде́, док. 1. перев. недок. Випадати нерівно, з проміжками (про опади). Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними, а дедалі й сніжок став перепадати (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах