перепадати

перепада́ти

-ає, недок., перепасти, -аде, док.

1》 перев. недок. Випадати нерівно, з проміжками (про опади).

|| Траплятися час від часу, зрідка бувати (про природні явища).

2》 кому. Ставати чиєюсь власністю, переходити в чиєсь користування.

|| розм. Те саме, що діставатися 5).

Значення в інших словниках

1. перепадати — перепада́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перепадати — (- опади) випадати, (- воду) падати; (- морози) траплятися, мати місце; (кому) діставатися.  Словник синонімів Караванського
3. перепадати — ПЕРЕПАДА́ТИ, а́є, недок., ПЕРЕПА́СТИ, аде́, док. 1. перев. недок. Випадати нерівно, з проміжками (про опади). Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними, а дедалі й сніжок став перепадати (Леся Українка); За кілька днів вітри вивіяли вологу...  Словник української мови у 20 томах
4. перепадати — перепада́ти / перепа́сти на горі́хи (на гости́нці) кому і без додатка, безос. Попадати, діставатися від когось за якусь провину. Звісно, найбільше при тих переговорах (сина і дружини) перепадало на горіхи старому Трацькому (І.  Фразеологічний словник української мови
5. перепадати — ДІСТАВА́ТИСЯ кому (переходити в чиєсь користування, ставати чиєюсь власністю), ПОПАДА́ТИ, ПОПАДА́ТИСЯ, ПЕРЕПАДА́ТИ, ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, до кого, ВІДХО́ДИТИ від кого до кого, ДОСТАВА́ТИСЯ розм., ПРИХО́ДИТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. перепадати — ПЕРЕПАДА́ТИ, а́є, недок., ПЕРЕПА́СТИ, аде́, док. 1. перев. недок. Випадати нерівно, з проміжками (про опади). Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними, а дедалі й сніжок став перепадати (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах