діставатися
дістава́тися
-стаюся, -стаєшся; наказ. сп. діставайся; недок., дістатися, -ануся, -анешся; наказ. сп., дістанься; док.
1》 Переходити в чиє-небудь користування, ставати чиєюсь власністю.
|| перен. Випадати на чиюсь долю.
2》 З труднощами йти, їхати, підніматися і т. ін. до якого-небудь місця, предмета; добиратися.
3》 рідко. Влаштовуватися куди-небудь, зараховувати себе до складу чогось.
|| Проникати в середовище кого-, чого-небудь.
4》 З труднощами домагатися, досягати чого-небудь, здобувати щось.
5》 безос., кому, чому. Одержувати покарання за що-небудь.
6》 Потрапляти в складні умови, обставини.
|| Вибиратися зі складних умов, обставин.
7》 тільки недок. Пас. до діставати 1), 3).
Великий тлумачний словник сучасної української мови