діставати
дістава́ти
-стаю, -стаєш; наказ. сп. діставай; недок., дістати, -ану, -анеш; наказ. сп. дістань; док., перех.
1》 Брати, витягувати що-небудь звідкись.
2》 Дотягуючись, досягаючи, доторкатися до чого-небудь.
3》 Здобувати, відшукувати що-небудь, долаючи труднощі.
4》 Одержувати щось очікуване, потрібне, необхідне.
|| рідко. Заробляти працею (про заробітну платню).
|| Здобувати яке-небудь звання, роботу і т. ін.
|| Одержувати назву, ім'я і т. ін.
|| Одержувати винагороду.
5》 Одержувати розпорядження, вказівку і т. ін. про здійснення чого-небудь.
6》 Відчувати на собі (фізично або морально) діяння чого-небудь.
|| Захворювати, заражатися якоюсь хворобою.
7》 Видобувати, виробляти що-небудь.
8》 Указує на здійснення того процесу, стану, що названий абстрактним іменником – прямим додатком.
9》 рідко. Набувати нової ознаки, особливості.
10》 рідко. Бути в належній кількості; вистачати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови