діставатися

дістава́тися

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. діставатися — (до мети) добиратися, добуватися; (з-за ґрат) продіставатися, проникати; (до лап) потрапляти; (на волю) виходити; (на горіхи) перепадати; (на долю) ЗАП. судитися, випадати, припадати; (не легко) здобуватися.  Словник синонімів Караванського
2. діставатися — -стаюся, -стаєшся; наказ. сп. діставайся; недок., дістатися, -ануся, -анешся; наказ. сп., дістанься; док. 1》 Переходити в чиє-небудь користування, ставати чиєюсь власністю. || перен. Випадати на чиюсь долю. 2》 З труднощами йти, їхати, підніматися і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. діставатися — Добуватися, добутися, подобуватися, видобуватися, видобутися, повидобуватися, здобуватися, здобутися, поздобуватися, доходити, дійти, подоходити, влазити, влізати, влізти, повлазити, сягати, досягати, досягнути, посягати  Словник чужослів Павло Штепа
4. діставатися — дістава́тися / діста́тися в ру́ки чиї, кому. Переходити під чию-небудь владу; ставати чиєюсь власністю. 1648 р. Високий Замок дістався в українські руки. Через те ціле місто (Львів) було на ласці Хмельницького і зложило йому викуп (І. Крип’якевич).  Фразеологічний словник української мови
5. діставатися — ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
6. діставатися — ДІСТАВА́ТИСЯ, стаю́ся, стає́шся; наказ, сп. дістава́йся; недок., ДІСТА́ТИСЯ, а́нуся, а́нешся; наказ. сп. діста́нься; док. 1. Переходити в чиє-небудь користування, ставати чиєюсь власністю.  Словник української мови в 11 томах