діставатися

дістава́тися

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діставатися — (до мети) добиратися, добуватися; (з-за ґрат) продіставатися, проникати; (до лап) потрапляти; (на волю) виходити; (на горіхи) перепадати; (на долю) ЗАП. судитися, випадати, припадати; (не легко) здобуватися. Словник синонімів Караванського
  2. діставатися — -стаюся, -стаєшся; наказ. сп. діставайся; недок., дістатися, -ануся, -анешся; наказ. сп., дістанься; док. 1》 Переходити в чиє-небудь користування, ставати чиєюсь власністю. || перен. Випадати на чиюсь долю. 2》 З труднощами йти, їхати, підніматися і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. діставатися — Добуватися, добутися, подобуватися, видобуватися, видобутися, повидобуватися, здобуватися, здобутися, поздобуватися, доходити, дійти, подоходити, влазити, влізати, влізти, повлазити, сягати, досягати, досягнути, посягати Словник чужослів Павло Штепа
  4. діставатися — дістава́тися / діста́тися в ру́ки чиї, кому. Переходити під чию-небудь владу; ставати чиєюсь власністю. 1648 р. Високий Замок дістався в українські руки. Через те ціле місто (Львів) було на ласці Хмельницького і зложило йому викуп (І. Крип’якевич). Фразеологічний словник української мови
  5. діставатися — ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  6. діставатися — ДІСТАВА́ТИСЯ, стаю́ся, стає́шся; наказ, сп. дістава́йся; недок., ДІСТА́ТИСЯ, а́нуся, а́нешся; наказ. сп. діста́нься; док. 1. Переходити в чиє-небудь користування, ставати чиєюсь власністю. Словник української мови в 11 томах