перестан —
-у, ч., заст. Зупинка, припинення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перестан —
ПЕРЕ́СТА́Н, у, ч.: ○ (1) Без пере́ста́ну – не зупиняючись. Співали, гомоніли [хлопці] без перестану, не зчулися, як і вечоріти стало (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах
перестан —
ПЕРЕ́СТА́Н, у, ч.: ◊ Без пере́ста́ну — не зупиняючись. Співали, гомоніли [хлопці] без перестану, не зчулися, як і вечоріти стало (Вас., II, 1959, 155).
Словник української мови в 11 томах
перестан —
Перестан, -ну м. Остановка, прекращеніе. Пташки без перестану, без спину виспівували. Левиц. І. 125. Слухав би без перестану, брате, твого читання. Грин. І. 289.
Словник української мови Грінченка