перестан

ПЕРЕ́СТА́Н, у, ч.:

◊ Без пере́ста́ну — не зупиняючись.

Співали, гомоніли [хлопці] без перестану, не зчулися, як і вечоріти стало (Вас., II, 1959, 155).

Значення в інших словниках

1. перестан — пере́ста́н іменник чоловічого роду у складі фразеолоогічних зворотів  Орфографічний словник української мови
2. перестан — див. кінець  Словник синонімів Вусика
3. перестан — -у, ч., заст. Зупинка, припинення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перестан — ПЕРЕ́СТА́Н, у, ч.: ○ (1) Без пере́ста́ну – не зупиняючись. Співали, гомоніли [хлопці] без перестану, не зчулися, як і вечоріти стало (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
5. перестан — Перестан, -ну м. Остановка, прекращеніе. Пташки без перестану, без спину виспівували. Левиц. І. 125. Слухав би без перестану, брате, твого читання. Грин. І. 289.  Словник української мови Грінченка