1. Словник української мови в 11 томах

перестан

ПЕРЕ́СТА́Н, у, ч.:

◊ Без пере́ста́ну — не зупиняючись.

Співали, гомоніли [хлопці] без перестану, не зчулися, як і вечоріти стало (Вас., II, 1959, 155).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перестан — пере́ста́н іменник чоловічого роду у складі фразеолоогічних зворотів Орфографічний словник української мови
  2. перестан — див. кінець Словник синонімів Вусика
  3. перестан — -у, ч., заст. Зупинка, припинення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перестан — ПЕРЕ́СТА́Н, у, ч.: ○ (1) Без пере́ста́ну – не зупиняючись. Співали, гомоніли [хлопці] без перестану, не зчулися, як і вечоріти стало (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  5. перестан — Перестан, -ну м. Остановка, прекращеніе. Пташки без перестану, без спину виспівували. Левиц. І. 125. Слухав би без перестану, брате, твого читання. Грин. І. 289. Словник української мови Грінченка