перестан
Перестан, -ну
м. Остановка, прекращеніе. Пташки без перестану, без спину виспівували. Левиц. І. 125. Слухав би без перестану, брате, твого читання. Грин. І. 289.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перестан — пере́ста́н іменник чоловічого роду у складі фразеолоогічних зворотів Орфографічний словник української мови
- перестан — див. кінець Словник синонімів Вусика
- перестан — -у, ч., заст. Зупинка, припинення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перестан — ПЕРЕ́СТА́Н, у, ч.: ○ (1) Без пере́ста́ну – не зупиняючись. Співали, гомоніли [хлопці] без перестану, не зчулися, як і вечоріти стало (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
- перестан — ПЕРЕ́СТА́Н, у, ч.: ◊ Без пере́ста́ну — не зупиняючись. Співали, гомоніли [хлопці] без перестану, не зчулися, як і вечоріти стало (Вас., II, 1959, 155). Словник української мови в 11 томах