переступник

пересту́пник

іменник чоловічого роду, істота

діал.

Значення в інших словниках

1. переступник — -а, ч., зах. Злочинець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. переступник — ПЕРЕСТУ́ПНИК, а, ч., зах. Злочинець. [Маня:] Прокуратор, урядуй далі, – яку кару виносиш для того переступника? (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. переступник — ЗЛОЧИ́НЕЦЬ (особа, яка вчинила злочин), ЗЛОВМИ́СНИК, ПРАВОПОРУ́ШНИК юр., ПЕРЕСТУ́ПНИК зах., ЗЛОЧИ́ННИК рідко; КРИМІНА́ЛЬНИК розм., КРИМІНАЛІ́СТ розм. рідше, КА́РНИК рідко (карний злочинець).  Словник синонімів української мови
4. переступник — ПЕРЕСТУ́ПНИК, а, ч., зах. Злочинець. [Маня:] Прокуратор, урядуй далі, — яку кару виносиш для того переступника? (Фр., IX, 1952, 11).  Словник української мови в 11 томах