Значення в інших словниках
-
переступник —
пересту́пник іменник чоловічого роду, істота діал.
Орфографічний словник української мови
-
переступник —
ПЕРЕСТУ́ПНИК, а, ч., зах. Злочинець. [Маня:] Прокуратор, урядуй далі, – яку кару виносиш для того переступника? (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
переступник —
ЗЛОЧИ́НЕЦЬ (особа, яка вчинила злочин), ЗЛОВМИ́СНИК, ПРАВОПОРУ́ШНИК юр., ПЕРЕСТУ́ПНИК зах., ЗЛОЧИ́ННИК рідко; КРИМІНА́ЛЬНИК розм., КРИМІНАЛІ́СТ розм. рідше, КА́РНИК рідко (карний злочинець).
Словник синонімів української мови
-
переступник —
ПЕРЕСТУ́ПНИК, а, ч., зах. Злочинець. [Маня:] Прокуратор, урядуй далі, — яку кару виносиш для того переступника? (Фр., IX, 1952, 11).
Словник української мови в 11 томах