Значення в інших словниках
-
перпендикуляр —
-а, ч. Пряма, що перетинає дану пряму або площину під прямим кутом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
перпендикуляр —
Сторч, див. вертикаль
Словник чужослів Павло Штепа
-
перпендикуляр —
Перпендикуля́р, -ра; -ля́ри, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
перпендикуляр —
ПЕРПЕНДИКУЛЯ́Р, а, ч. Пряма, що перетинає дану пряму або площину під прямим кутом. З усякої точки, яка лежить поза прямою, можна опустити на цю пряму перпендикуляр і тільки один (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
перпендикуляр —
перпендикуля́р (від лат. perpendicularis – прямовисний) пряма лінія, що утворює прямий кут з даною прямою або площиною. П. називають ще відрізок цієї прямої між даною точкою і точкою перетину прямих або прямої з площиною.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
перпендикуляр —
Пряма, яка перетинає іншу пряму під прямим кутом (90º).
Універсальний словник-енциклопедія
-
перпендикуляр —
ПЕРПЕНДИКУЛЯ́Р, а, ч. Пряма, що перетинає дану пряму або площину під прямим кутом. З усякої точки, яка лежить поза прямою, можна опустити на цю пряму перпендикуляр і тільки один (Геом., І, 1956, 14).
Словник української мови в 11 томах