персонально —
Присл. до персональний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
персонально —
ПЕРСОНА́ЛЬНО. Присл. до персона́льний. Дуже може бути, що я таки персонально з'явлюся у Львові (Леся Українка); Глянувши на відставника збоку, можна подумати, що він сам персонально одержав цю [доччину] медаль, – так гордовито...
Словник української мови у 20 томах
персонально —
ПЕРСОНА́ЛЬНО. Присл. до персона́льний. Дуже може бути, що я таки персонально з’явлюся у Львові (Л. Укр., V, 1956, 373); Глянувши на відставника збоку, можна подумати, що він сам персонально одержав цю [доччину] медаль, — так гордовито...
Словник української мови в 11 томах