Орфографічний словник української мови

першочерговий

першочерго́вий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. першочерговий — -а, -е. Який має бути виконаний, здійснений у першу чергу, перед усім іншим; невідкладний. || у сполуч. зі сл. вага, важливість і т. ін. Найбільший.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. першочерговий — ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, а, е. Який має бути виконаний, здійснений у першу чергу, перед усім іншим; невідкладний. Боротьба за міцні й глибокі знання учнів з основ наук лишається одним з першочергових завдань .. школи (з публіц. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. першочерговий — НАЙБІ́ЛЬШИЙ (максимально можливий вияв інтенсивності якоїсь ознаки), ЯКНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., ЩОНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., МАКСИМА́ЛЬНИЙ, НАЙВИ́ЩИЙ, ПО́ВНИЙ (про швидкість, силу тощо); ГРАНИ́ЧНИЙ, КРА́ЙНІЙ (який є останнім ступенем у розвитку якоїсь ознаки)...  Словник синонімів української мови
  4. першочерговий — ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, а, е. Який має бути виконаний, здійснений у першу чергу, перед усім іншим; невідкладний...  Словник української мови в 11 томах