першочерговий

ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, а, е. Який має бути виконаний, здійснений у першу чергу, перед усім іншим; невідкладний.

Боротьба за міцні й глибокі знання учнів з основ наук лишається одним з першочергових завдань радянської школи і актуальною проблемою радянської педагогіки (Ком. Укр., 10, 1959, 39);

// у сполуч. із сл. вага, важливість і т. ін. Найбільший.

Підвищення майстерності письменника — питання першочергової ваги (Літ. газ., 3.ХІІ 1953, 1).

Значення в інших словниках

1. першочерговий — першочерго́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. першочерговий — -а, -е. Який має бути виконаний, здійснений у першу чергу, перед усім іншим; невідкладний. || у сполуч. зі сл. вага, важливість і т. ін. Найбільший.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. першочерговий — ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, а, е. Який має бути виконаний, здійснений у першу чергу, перед усім іншим; невідкладний. Боротьба за міцні й глибокі знання учнів з основ наук лишається одним з першочергових завдань .. школи (з публіц. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. першочерговий — НАЙБІ́ЛЬШИЙ (максимально можливий вияв інтенсивності якоїсь ознаки), ЯКНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., ЩОНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., МАКСИМА́ЛЬНИЙ, НАЙВИ́ЩИЙ, ПО́ВНИЙ (про швидкість, силу тощо); ГРАНИ́ЧНИЙ, КРА́ЙНІЙ (який є останнім ступенем у розвитку якоїсь ознаки)...  Словник синонімів української мови