петлюрівець

петлю́рівець

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Значення в інших словниках

1. петлюрівець — -вця, ч. Учасник петлюрівщини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. петлюрівець — Петлю́рівець, -вця, -вцеві; -рівці, -вців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. петлюрівець — ПЕТЛЮ́РІВЕЦЬ, вця, ч. Солдат українського війська під орудою С. Петлюри. Петлюрівці і білополяки в паніці очищали залізничну колію (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
4. петлюрівець — ПЕТЛЮ́РІВЕЦЬ, вця, ч. Учасник петлюрівщини. Петлюрівці і білополяки в паніці очищали залізничну колію (Довж., І, 1958, 207); Петлюрівців звірячий шал, Гетьманське дике панування, Сусідів-хижаків знущання І куркулів хазяйнування Відбито і розбито вкрай (Рильський, II, 1960, 107).  Словник української мови в 11 томах