петлюрівець

ПЕТЛЮ́РІВЕЦЬ, вця, ч. Учасник петлюрівщини.

Петлюрівці і білополяки в паніці очищали залізничну колію (Довж., І, 1958, 207);

Петлюрівців звірячий шал, Гетьманське дике панування, Сусідів-хижаків знущання І куркулів хазяйнування Відбито і розбито вкрай (Рильський, II, 1960, 107).

Значення в інших словниках

1. петлюрівець — петлю́рівець іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
2. петлюрівець — -вця, ч. Учасник петлюрівщини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. петлюрівець — Петлю́рівець, -вця, -вцеві; -рівці, -вців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. петлюрівець — ПЕТЛЮ́РІВЕЦЬ, вця, ч. Солдат українського війська під орудою С. Петлюри. Петлюрівці і білополяки в паніці очищали залізничну колію (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах