петлюрівський
ПЕТЛЮ́РІВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до петлю́рівець і петлю́рівщина.
Після Семипілок Щорс розбив Петлюру в Димерці і Броварах. Петлюрівський уряд втік у Вінницю (Довж., І, 1958, 165);
Петлюрівські частини й обози під прикриттям Тютюнника втікали через міст на правий берег Збруча (Стельмах, II, 1962, 243).
Словник української мови (СУМ-11)