Орфографічний словник української мови

писклятко

пискля́тко 1

іменник середнього роду, істота

про дитину

пискля́тко 2

іменник середнього роду, істота

про пташеня

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. писклятко — див. дитина  Словник синонімів Вусика
  2. писклятко — -а, с. Зменш.-пестл. до пискля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. писклятко — ПИСКЛЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до пискля́. Бідна жінка радо йшла в мамки, хоч їй жаль було лишати на чужі руки своє мале писклятко, але що було робити (Н.  Словник української мови у 20 томах
  4. писклятко — ПИСКЛЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до пискля́. Бідна жінка радо йшла в мамки, хоч їй жаль було лишати на чужі руки своє мале писклятко, але що було робити (Кобр., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  5. писклятко — Пискля́, -ля́ти с. 1) Птенецъ. Пугачеве пискля у лузі голосить. Федьк. 2) Маленькій ребенокъ. Ото таке пискля і виносити його на двір: йому мабуть і Місяця нема підколи найшлося. Уман. у. 3) мн. Писклята. Родъ болѣзни: трещины на ногахъ. Лебед. у. ум. писклятко.  Словник української мови Грінченка