письмовник

письмо́вник

іменник чоловічого роду

рідко

Значення в інших словниках

1. письмовник — -а, ч., заст. Збірник зразків для листування. || У 18 ст. – довідник для самоосвіти з мови і літератури.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. письмовник — ПИСЬМО́ВНИК, а, ч., заст. Збірник зразків для листування. [Маруся:] Вася мені вчора про неї так сказав: “Знаєш, Марусю, Катя, звичайно, нецікава особа, але листи пише гарні”. А я йому й кажу: “Що ж, Васю, може, у неї письмовник є...” (О.  Словник української мови у 20 томах
3. письмовник — ПИСЬМО́ВНИК, а, ч., заст. Збірник зразків для листування. [Маруся:] Вася мені вчора про неї так сказав: «Знаєш, Марусю, Катя, звичайно, нецікава особа, але листи пише гарні». А я йому й кажу: «Що ж, Васю, може, у неї письмовник є…» (Корн.  Словник української мови в 11 томах