пихтіти —
див. звучати; палити; старатися
Словник синонімів Вусика
пихтіти —
-хчу, -хтиш, недок. 1》 Те саме, що пихкати. 2》 перен., розм. Виконувати яку-небудь дію, докладаючи надмірні зусилля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пихтіти —
ПИХТІ́ТИ, хчу́, хти́ш, недок. 1. Те саме, що пи́хкати. Колісник пихтів, одпихався, а вона [Наташа], як навісна, то одскакувала від його, то, прискакуючи, горнулася, мов вірна собака (Панас Мирний); Паровоз, що мав відвезти мого батька, вже пихтів...
Словник української мови у 20 томах
пихтіти —
Чу, -тиш, недок., див. пихкати.
Словник сучасного українського сленгу
пихтіти —
ПИ́ХКАТИ (уривчасто дихати від надмірних зусиль, видаючи характерні звуки), ПИХТІ́ТИ, ПИХКОТІ́ТИ підсил., ЧМИ́ХАТИ, ЧМИХКОТІ́ТИ підсил., ПУ́ХКАТИ рідше; СОПІ́ТИ, СОПТИ, СА́ПАТИ, ФУ́КАТИ діал. (з присвистом випускаючи повітря через ніс). — Док.
Словник синонімів української мови
пихтіти —
ПИХТІ́ТИ, хчу́, хти́ш, недок. 1. Те саме, що пи́хкати. Колісник пихтів, одпихався, а вона [Наташа], як навісна, то одскакувала від його, то, прискакуючи, горнулася, мов вірна собака (Мирний, III, 1954, 277); Пихтять цигарки, в’ється дим з папірос… (Нех.
Словник української мови в 11 томах