плаваючий — Орфографічний словник української мови

плаваючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до плавати. || у знач. прикм. || Що коливається залежно від попиту і пропозиції (про валюту, її курс у міжнародних валютних відносинах). || Що міняє положення (про технічний пристрій). Система плаваючих ножів електробритви. Великий тлумачний словник сучасної мови
плаваючий — ПЛА́ВАЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. до пла́вати. Шукав [Черниш] поглядом плаваючу в димах ціль, не помічаючи, окрім неї, нікого й нічого (О. Гончар); // у знач. прикм. Плаваючий лід зображається [на картах] на блакитному фоні морів білими вугластими знаками (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
плаваючий — ПЛА́ВАЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до пла́вати. Шукав [Черниш] поглядом плаваючу в димах ціль, не помічаючи, окрім неї, нікого й нічого (Гончар, III, 1959, 415); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах