плаваючий
ПЛА́ВАЮЧИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до пла́вати.
Шукав [Черниш] поглядом плаваючу в димах ціль, не помічаючи, окрім неї, нікого й нічого (О. Гончар);
// у знач. прикм.
Плаваючий лід зображається [на картах] на блакитному фоні морів білими вугластими знаками (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)