плаксун

плаксу́н

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. плаксун — див. дитина; плаксивий  Словник синонімів Вусика
2. плаксун — -а, ч., розм. Те саме, що плакса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плаксун — ПЛАКСУ́Н, а́, ч., розм. Те саме, що пла́кса. – Бий! .. Так, так його! .. – Почувся плач, і зразу десять голосів, кривлячи плаксуна, покрили його (Панас Мирний); Мамині синки і плаксуни, що хворобливо реагували на грубі витівки шкільних ветеранів...  Словник української мови у 20 томах
4. плаксун — ПЛА́КСА розм. (той, хто часто плаче, схильний до плачу); ПЛАКСІ́Й розм., ПЛАКСУ́Н розм., ПЛАКСИ́ВЕЦЬ розм., ПЛАКУ́Н розм. рідше, РЮ́МСА розм., РЮ́МА розм., РЕ́ВА розм., РЕВУ́Н розм. рідше, СКИГЛІ́Й зневажл., НЮ́НЯ зневажл. — Вони вже й розпустили губи.  Словник синонімів української мови
5. плаксун — ПЛАКСУ́Н, а́, ч., розм. Те саме, що пла́кса. — Бий!.. Так, так його!.. — Почувся плач, і зразу десять голосів, кривлячи плаксуна, покрили його (Мирний, IV, 1955, 107); Мамині синки і плаксуни...  Словник української мови в 11 томах