Орфографічний словник української мови

плекати

плека́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. плекати — Викохувати, кохати, вирощувати, ростити, виховувати, культивувати, зст. леліяти; (дитину) пестити, пестувати; (надії) живити, гріти, снувати, пестити в серці, тішитися <�тішити себе> чим.  Словник синонімів Караванського
  2. плекати — див. пестити  Словник синонімів Вусика
  3. плекати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 З любов'ю вирощувати, виховувати кого-, що-небудь; викохувати. || Дбайливим доглядом, піклуванням добиватися найкращого стану, вигляду. 2》 перен. З любов'ю зберігати в пам'яті, серці що-небудь, пристрасно мріяти про здійснення чогось. 3》 діал. Годувати груддю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плекати — Плека́ти, -ка́ю, -ка́єш, -ка́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. плекати — ПЛЕКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що. 1. З любов'ю вирощувати, виховувати кого-, що-небудь; викохувати. О. Нестор пірнув з головою в те море буденних клопотів та заходів: орав і сіяв, плекав худобу (І.  Словник української мови у 20 томах
  6. плекати — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ...  Словник синонімів української мови
  7. плекати — ПЛЕКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. З любов’ю вирощувати, виховувати кого-, що-небудь; викохувати. О. Нестор пірнув з головою в те море буденних клопотів та заходів: орав і сіяв, плекав худобу (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  8. плекати — Плека́ти, -ка́ю, -єш гл. 1) Холить, нѣжить, культивировать. Ой косо, косо, жаль мі тя: не рік я тебе плекала. Гол. II. 634. 2) Кормить грудью. Угор.  Словник української мови Грінченка