Значення в інших словниках
-
плеснути —
-ну, -неш, док., перех. і неперех. Однокр. до плескати 1-5).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
плеснути —
ПЛЕСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що і без прям. дод. Однокр. до плеска́ти 1–5. Вода плеснула на берег і зразу з гуком побігла назад (Панас Мирний); Виплила качка, об воду плеснула (Я. Щоголів); Він кинув у вогонь жертву, плеснув вина (С.
Словник української мови у 20 томах
-
плеснути —
УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., СТУ́КНУТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
-
плеснути —
ПЛЕСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Однокр. до плеска́ти 1-5. Вода плеснула на берег і зразу з гуком побігла назад (Мирний, І, 1954, 313); Виплила качка, об воду плеснула (Щог., Поезії, 1958, 88); Він кинув у вогонь жертву, плеснув вина (Скл.
Словник української мови в 11 томах
-
плеснути —
Плесну́ти, -ну́, -не́ш гл. одн. в. отъ плескати. 1) Плеснуть. Взяв горілку, вихилив та й плеснув під стелю. Г. Барв. 210. 2) Хлопнуть въ ладоши. Плеснула рученятами.
Словник української мови Грінченка