плесь —
виг. 1》 Звуконаслідування, що передає звук від руху, падіння рідини або удару по її поверхні. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. плеснути і плеснутися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
плесь —
ПЛЕСЬ, виг. 1. Звуконаслідування, що передає звук від руху, падіння рідини або удару по її поверхні. Весело грає риба, тільки й чути: плесь, плесь (Я. Гримайло). 2. розм. Уживається як присудок за знач. плесну́ти і плесну́тися. Море тихо плесь та плесь (О. Іваненко).
Словник української мови у 20 томах
плесь —
ПЛЕСЬ, виг. 1. Звуконаслідування, що передає звук від руху, падіння рідини або удару по її поверхні. Весело грає риба, тільки й чути: плесь, плесь (Грим., Подробиці.., 1956, 53). 2. розм. Уживається як присудок за знач. плесну́ти і плесну́тися. Море тихо плесь та плесь (Ів., Вел. очі, 1956, 118).
Словник української мови в 11 томах