плесь

ПЛЕСЬ, виг.

1. Звуконаслідування, що передає звук від руху, падіння рідини або удару по її поверхні.

Весело грає риба, тільки й чути: плесь, плесь (Я. Гримайло).

2. розм. Уживається як присудок за знач. плесну́ти і плесну́тися.

Море тихо плесь та плесь (О. Іваненко).

Значення в інших словниках

1. плесь — плесь вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. плесь — виг. 1》 Звуконаслідування, що передає звук від руху, падіння рідини або удару по її поверхні. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. плеснути і плеснутися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плесь — ПЛЕСЬ, виг. 1. Звуконаслідування, що передає звук від руху, падіння рідини або удару по її поверхні. Весело грає риба, тільки й чути: плесь, плесь (Грим., Подробиці.., 1956, 53). 2. розм. Уживається як присудок за знач. плесну́ти і плесну́тися. Море тихо плесь та плесь (Ів., Вел. очі, 1956, 118).  Словник української мови в 11 томах