плетений
ПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до плести́ 1 і плести́ся 3.
Одного гарного весняного ранку входить до мене .. хлопчик .. у якімось спортивнім, не шитім, а плетенім із синьої волічки убранню (І. Франко);
Місяць .. освітлював плетені з хмизу тини (Я. Гримайло);
Де хата не метена, там дівка не плетена (Номис);
// пле́тено, безос. пред.
А в тому саду Чисто метено Ще й хрещатим барвіночком Дрібно плетено (з народної пісні).
2. у знач. прикм. Виготовлений виттям, плетінням.
Тоненький стан стягав червоний плетений пояс (Б. Грінченко);
Санчата в сінцях, плетена колиска – П'ятьох синів забава і спочин (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)