плетений

ПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до плести́ 1 і плести́ся 3.

Одного гарного весняного ранку входить до мене.. хлопчик.. у якімось спортивнім, не шитім, а плетенім із синьої волічки убранню (Фр., IV, 1950, 456);

Місяць.. освітлював плетені з хмизу тини (Грим., Кавалер.., 1955, 228);

Де хата не метена, там дівка не плетена (Номис, 1864, № 10796);

// пле́тено, безос. присудк. сл.

А в тому саду Чисто метено Ще й хрещатим барвіночком Дрібно плетено (Укр.. лір. пісні, 1958, 82).

2. у знач. прикм. Виготовлений виттям, плетінням.

Тоненький стан стягав червоний плетений пояс (Гр., II, 1963, 330);

Санчата в сінцях, плетена колиска — П’ятьох синів забава і спочин (Мал., Звенигора, 1959, 18).

Значення в інших словниках

1. Плетений — Пле́тений іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. плетений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до плести 1) і плестися 3). || плетено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Виготовлений виттям, плетінням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плетений — Пле́тений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. плетений — ПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до плести́ 1 і плести́ся 3. Одного гарного весняного ранку входить до мене .. хлопчик .. у якімось спортивнім, не шитім, а плетенім із синьої волічки убранню (І. Франко); Місяць .. освітлював плетені з хмизу тини (Я.  Словник української мови у 20 томах