плитко —
Плитко. Присл. до плиткий. Стерню треба якнайскорше по зібраню збіжа плитко приорати, заволочити і переїхати тяжким перстеневим валком, щоби якнайменьше води випарувало (Товариш, 1908, 270-271).
Українська літературна мова на Буковині
плитко —
діал. Присл. до плиткий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
плитко —
ПЛИ́ТКО, діал. Присл. до плитки́й. – Ну, та чого тут боятися? Адже плитко. – Плитко? – спитав недовірливо Мирон. – А от яка глибінь! (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
плитко —
ПЛИ́ТКО, діал. Присл. до плитки́й. — Ну, та чого тут боятися? Адже плитко. — Плитко? — спитав недовірливо Мирон. — А от яка глибінь! (Фр., І, 1955, 233).
Словник української мови в 11 томах