плитко

ПЛИ́ТКО, діал.

Присл. до плитки́й.

– Ну, та чого тут боятися? Адже плитко. – Плитко? – спитав недовірливо Мирон. – А от яка глибінь! (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. плитко — пли́тко прислівник мілко незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. плитко — Плитко. Присл. до плиткий. Стерню треба якнайскорше по зібраню збіжа плитко приорати, заволочити і переїхати тяжким перстеневим валком, щоби якнайменьше води випарувало (Товариш, 1908, 270-271).  Українська літературна мова на Буковині
3. плитко — діал. Присл. до плиткий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. плитко — ПЛИ́ТКО, діал. Присл. до плитки́й. — Ну, та чого тут боятися? Адже плитко. — Плитко? — спитав недовірливо Мирон. — А от яка глибінь! (Фр., І, 1955, 233).  Словник української мови в 11 томах